Можливо маловідомим залішається той факт, що Апостольська Столиця уділила можливіть отримання повного відпусту за побожну участь у молитві на вервиці в храмі або спільноті (Enchiridion Indulgetiarum 17, §1, 1°). Такий самий повний відпуст, за звичайних умов, також привязаний до відмовлення акафісту у східнойму обряді (Enchiridion Indulgetiarum 23, §1).
Цей місяць жовтень, під час якого багато парафій відмовляють щоденні вервиці, може стати для вірних нагодою для надзвичайних ласк. Пропонуємо вашій увазі інформаційну підбірку на цю тему.
Катехизм Католицької Церкви так пояснює відпуст: “Відпуст - це прощення перед Богом дочасної кари за гріхи, провина яких уже стерта. … Відпуст є частковий або повний, залежно від того, чи він звільняє від дочасної кари за гріхи частково чи цілком.” (ККЦ 1471).
Потреба у відпусті тісно повязана з таїнством Сповіді.
Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.” (Мт.9:2). Ці слова Спасителя повторяє священник кожен раз коли дає нам розрішення у таїнстві Сповіді. Коли Ісус прощає нам наші гріхи через свого посередника він змиває з нас вину за гріх і “вічну кару” за переступ проти нього, але "дочасна кара" залишається.
Ось як пояснює наслідки гріха Катехизм Католицької Церкви: “Щоб зрозуміти це вчення і практику Церкви, треба врахувати, що гріх має подвійний наслідок. Важкий гріх позбавляє нас спільності з Богом, а через те робить нас нездатними до вічного життя, позбавлення якого називається «вічною карою» за гріх. З Іншого боку, будь який гріх, навіть легкий, викликає нездорове прив'язання до творінь, яке потребує очищення чи тут, на землі, чи після смерті у стані, який називається Чистилищем. Це очищення звільняє від того, що називають «дочасною карою» за гріх.” (ККЦ 1472).
Власне “покута” є тим знаряддям за допомогою якого ми звільняємося від “дочасної кари” тут землі. В ранішні часи християнства Церква накладала дуже строгі покути за гріхи прощені у тайні Сповіді. Так наприклад за вбивство і розпусту Церква назначала 20-ти річну покуту; за лжесвідчення - 11 років; за відречення віри - 7 років. Під час цього періоду християнин мав постити, йому дозволялося подорожувати тільки пішки, йому було заборонено брати участь у Святій Літургії і приймати Євхаристію.
Однад коли каяник виявляв щирість у покуті та навернення, а особливо коли за нього заступалися мученики, тоді єпископ звільняв його від решти терміну покути частково або цілковито. Власне це був відпуст або індульгенція - від латинского indulgere - дозволяти.
Це право відпускати дочасну кару за гріх Церква отримала від Христа: “Істинно кажу вам: Усе, що ви зв'яжете на землі, буде зв'язане на небі, і все, що розв'яжете на землі, буде розв'язане на небі.” (Мт. 18:18).
Прикладом відпусту в Новому Заповіті є Св. Апостол Павло, котрий назначив суворе покарання розпуснику з Коринту (1Кор.5:4-5), але пізніше це покарання відпустив (2Кор. 2:10).
Отож відпусти тут на землі дають нам можливість частково або ціковито витерти покарання за гріхи прощені у тайні Сповіді. Те покарання яке ми не відкуповуємо (надолужуємо) тут на землі ми продовжуємо після смерті в чистилищі.
“Ті, що вмирають у ласці й приязні Божій, але ще недосконало очищені, хоча мають запевнення про своє вічне спасіння, після смерті переходять очищення, щоб здобути святість, необхідну для входження до небесної радості.” (ККЦ 1030).
Душі в чистилищі не мають змоги надолужити за власні гріхи молитвами або вчинками -- лише терпінням. Тому Церква і безліч святих постійно палко заохочують нас молитися за душі в чистилищі, щоб нашими молитвами термін їхнього терпіння був скорочений.
"Оскільки померлі християни на шляху очищення також є членами того ж співпричастя святих, ми можемо допомогти їм, серед іншого, отримуючи для них відпусти, щоб вони були звільнені від дочасної кари за свої гріхи." (ККЦ 1479).
УМОВИ ОТРИМАННЯ ВІДПУСТІВ
Відпуст не можна отримати "автоматично". Норма 20.2 Посібника Індульгенцій, виданого Апостольською Пенітенціарією в 1990 році, зазнчає що особа повинна мати принаймі загальне попереднє наміререння отримання відпусту.
Отримати повний відпуст можна один раз на день, необхідно перебувати в стані освячуючої ласки, і виконати усі наступні вимоги:
Виконати одне приписане діло милосердя або відмовити молитву до якої привязаний відпуст
Приступити до тайни Сповіді
Прийняти Святе Причастя
Помолитися в наміренні Святішого Отця
Бути в стані позбавлення будь якого прив’язання до будь якого тяжкого чи легкого гріха
Якщо одна або декілька з цих вимог не будуть виконані, то відпуст буде частковий.
Одна тайна сповіді достатня для отримання декількох повних відпустів але окреме прийняття Св. Євхаристії і молитви за Папу Римського необхідні для кожного повного відпусту.
Повний відпуст можна отримати для себе самого або для душ в чистилищі. Його неможливо отримати для іншої живої людини.